|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Карло Коллоді
Пригоди Піноккіо
Переклад українською – Юрій Авдєєв
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Лібіко Марайя
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36
15. Розбійники женуться за Піноккіо і, спіймавши, вішають на гілці великого дуба
Піноккіо вже зовсім зневірився у своїх силах і ладен був упасти на землю, визнавши себе переможеним, та, оглядівшись довкола, побачив удалині серед купи зелених дерев білий як сніг будиночок.
– Якщо в мене стане сили добігти до того будиночка, я врятуюся: – і він щодуху помчав лісом. Розбійники – за ним.
Так відчайдушно біг він майже дві години, поки, геть засапавшись, добувся до будиночка. Постукав у двері.
Ніхто не озвався.
Він постукав ще дужче, бо чув за спиною кроки і хекання своїх напасників. Знову тиша.
Тоді Піноккіо почав гатити в двері головою і ногами. У вікні показалася Прекрасна Дівчинка з блакитним волоссям, обличчя в неї було жовте як віск, очі заплющені, руки складені на грудях.
Не поворухнувши навіть губами, вона промовила голосом, що долинав ніби з того світу.
– В цьому будинку немає нікого. Всі померли.
– То хоч ти відчини мені! – благально закричав Піноккіо.
– Я теж мертва.
– Мертва? А що ж ти робиш там у вікні?
– Виглядаю домовину, в якій мене понесуть на кладовище.
Промовивши ці слова, Дівчинка зникла, а вікно нечутно зачинилося.
– О Прекрасна Дівчинко з блакитним волоссям, – вигукнув Піноккіо, – пожалій мене, відчини! Зглянься над бідним хлопчиком, за яким женуться розбій...
Він не доказав, бо його схопили за горло і ті ж таки голоси загрозливо пробубоніли:
– Ага, впіймався!
Нещасний, відчувши, що смерть стоїть у нього за плечима, затремтів так, що застукотіли руки й ноги в суглобах, задзвеніли і чотири золоті, сховані під язиком.
– То що? – запитали розбійники. – Роззявиш свого рота чи ні? Ага, мовчиш! Ну, зараз ти в нас розтулиш рота.
Вони витягли два здоровенні й гострі, як бритва, ножі і вдарили ними Піноккіо.
Та хлопчик, на щастя, був із твердого дерева, і леза ножів розлетілись на друзки. В руках у розбійників залишилися самі держаки. Напасники здивовано витріщилися одне на одного.
– Я надумав, – закричав один. – Його треба повісити. Повісьмо його!
– Повісьмо! – відгукнувся другий.
Як сказали, так і зробили. Зв'язали бідоласі за спиною руки, накинули на шию зашморг і повісили на гілці дерева, відомого під назвою Великий дуб.
Після цього розбійники посідали на траві, чекаючи, поки повішений востаннє дриґне ногами. Та минуло три години, а Піноккіо все ще борсався у зашморгу, міцно стуливши рота.
Розбійникам набридло чекати, і вони пішли собі, глузливо попрощавшись із Піноккіо:
– Бувай здоровенький! Сподіваємось, що завтра, як ми сюди прийдемо, ти зробиш нам таку ласку: гарненько помреш собі й роззявиш рота.
Тим часом знявся шалений північний вітер, і повішений загойдався, як церковний дзвін у свято. Це завдавало йому страшенних мук, а зашморг усе тугіше стискав горло, забивав подих.
В очах у дерев'яного хлопчика потемніло. Та хоч і чув смерть за плечима, він усе-таки сподівався, що ось-ось нагодиться якась милосердна душа і допоможе йому. Так і не дочекавшись рятівника, Піноккіо згадав про свого батька... І насилу пробелькотав:
– Ох, мій бідний тату! Якби ти був тут!
І більше він нічого не міг сказати. Заплющив очі, роззявив рота, витяг ноги і, здригнувшись востаннє, повис непорушно.
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова